Президент Польщі вимагає від Німеччини репарацій за Другу світову війну

Президент Польщі Кароль Навроцький під час виступу в Гданську на пам'ятних заходах із нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни заявив, що вимагає репарацій від Німеччини.

Про це повідомляє PAP.

"Щоб побудувати партнерство, засноване на правді та добрих відносинах, ми маємо вирішити питання про репарації від Німеччини, які я, як президент Польщі, беззастережно вимагаю заради спільного блага. Репарації не стануть альтернативою історичній амнезії, але Польща, як держава на передовій, як найважливіша країна на східному фланзі НАТО, потребує справедливості, правди та зрозумілих відносин з Німеччиною, і їй потрібні репарації від німецької держави", - заявив Навроцький.

Глава держави також закликав уряд підтримати вимогу про репарації від Німеччини. 

"Я вірю, що прем'єр-міністр і польський уряд зміцнять голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами збудуємо наше справді безпечне майбутнє", - додав президент Польщі.

У церемонії вшанування пам'яті загиблих взяли участь прем'єр-міністр Дональд Туск, маршал Сейму Шимон Голвовня та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. Традиційно заходи розпочалися о 04:45 ранку — саме в цей час 1939 року німецький броненосець Schleswig-Holstein обстріляв польські позиції.

Раніше Польща вже піднімала тему отримання від Німеччини репарацій. Натомість у ФРН зазначають, що Польща відмовилася від репарацій ще в 1953 році, всі фінансові питання між ними були врегульовані. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.