Президент Польщі вимагає від Німеччини репарацій за Другу світову війну

Президент Польщі Кароль Навроцький під час виступу в Гданську на пам'ятних заходах із нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни заявив, що вимагає репарацій від Німеччини.

Про це повідомляє PAP.

"Щоб побудувати партнерство, засноване на правді та добрих відносинах, ми маємо вирішити питання про репарації від Німеччини, які я, як президент Польщі, беззастережно вимагаю заради спільного блага. Репарації не стануть альтернативою історичній амнезії, але Польща, як держава на передовій, як найважливіша країна на східному фланзі НАТО, потребує справедливості, правди та зрозумілих відносин з Німеччиною, і їй потрібні репарації від німецької держави", - заявив Навроцький.

Глава держави також закликав уряд підтримати вимогу про репарації від Німеччини. 

"Я вірю, що прем'єр-міністр і польський уряд зміцнять голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами збудуємо наше справді безпечне майбутнє", - додав президент Польщі.

У церемонії вшанування пам'яті загиблих взяли участь прем'єр-міністр Дональд Туск, маршал Сейму Шимон Голвовня та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. Традиційно заходи розпочалися о 04:45 ранку — саме в цей час 1939 року німецький броненосець Schleswig-Holstein обстріляв польські позиції.

Раніше Польща вже піднімала тему отримання від Німеччини репарацій. Натомість у ФРН зазначають, що Польща відмовилася від репарацій ще в 1953 році, всі фінансові питання між ними були врегульовані. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.