Спецпроект

ICTV не буде показувати увечері Дня пам'яті жертв Голодомору фільм "Мы из будущего-2"

Таке рішення прийняло керівництво телеканалу "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива".

ICTV зняв з показу фільм "Ми з майбутнього-2". Про це повідомили у прес-службі каналу, уточнивши, що таке рішення прийняте "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива", інформує "Телекритика" .

Показ стрічки перенесли на невизначений строк.

ICTV збирався показати фільм 27 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів. У прес-службі пояснили, що мають прокатне посвідчення на скорочену версію фільму, видане Мінкультом 7 жовтня 2010 року.

Нагадаємо, на початку 2010 року ця стрічка не була рекомендована Міністерством культури і туризму до показу на території України як така, що містить епізоди, у яких "простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події".

Автор ТК, політичний аналітик Павло Булгак відзначав, що цей фільм демонструє нові технології антиукраїнської пропаганди.

Про те, чому актори "Ми з майбутнього" відмовилися зніматися у другій частині фільму, читайте у розділі "Дайджест"  

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.