На «UA: Першому» вироблятимуть документальний серіал про здобуття Україною незалежності

Історик, журналіст, автор і ведучий програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому» Олександр Зінченко розробляє проєкт документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

Про це в інтерв'ю "Детектору суспільного мовлення" сказав член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Ярослав Лодигін, відповідальний за телевізійну платформу.

Олександр Зінченко під час запису програми
Олександр Зінченко під час запису програми "Розсекречена історія"
Фото: пресслужби Суспільного

"Ми вступаємо у виробничий процес документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, який вийде наступного року. Цей проєкт розробляє Олександр Зінченко.

Серіал про незалежність викликав велику зацікавленість в ЄМС (Європейська спілка мовників. – Ред.). Ми розглядаємо його як можливість зробити глобальну історію, яку побачать не тільки в Україні, але й у багатьох країнах", – сказав Ярослав Лодигін.

Він зазначив, що НСТУ оголосить мистецький конкурс на відбір продакшн-компанії, яка за сценарієм Суспільного вироблятиме цей документальний серіал.

За його словами, технічний ресурс каналу наразі обмежений, тому для виробництва нових проєктів мусять шукати сторонню допомогу.


Нагадуємо, що на "UA: Першому" виходила історична програма "Розсекречена історія" Олександра Зінченка.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".