На «UA: Першому» вироблятимуть документальний серіал про здобуття Україною незалежності

Історик, журналіст, автор і ведучий програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому» Олександр Зінченко розробляє проєкт документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

Про це в інтерв'ю "Детектору суспільного мовлення" сказав член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Ярослав Лодигін, відповідальний за телевізійну платформу.

Олександр Зінченко під час запису програми
Олександр Зінченко під час запису програми "Розсекречена історія"
Фото: пресслужби Суспільного

"Ми вступаємо у виробничий процес документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, який вийде наступного року. Цей проєкт розробляє Олександр Зінченко.

Серіал про незалежність викликав велику зацікавленість в ЄМС (Європейська спілка мовників. – Ред.). Ми розглядаємо його як можливість зробити глобальну історію, яку побачать не тільки в Україні, але й у багатьох країнах", – сказав Ярослав Лодигін.

Він зазначив, що НСТУ оголосить мистецький конкурс на відбір продакшн-компанії, яка за сценарієм Суспільного вироблятиме цей документальний серіал.

За його словами, технічний ресурс каналу наразі обмежений, тому для виробництва нових проєктів мусять шукати сторонню допомогу.


Нагадуємо, що на "UA: Першому" виходила історична програма "Розсекречена історія" Олександра Зінченка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.