Спецпроект

ICTV не буде показувати увечері Дня пам'яті жертв Голодомору фільм "Мы из будущего-2"

Таке рішення прийняло керівництво телеканалу "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива".

ICTV зняв з показу фільм "Ми з майбутнього-2". Про це повідомили у прес-службі каналу, уточнивши, що таке рішення прийняте "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива", інформує "Телекритика" .

Показ стрічки перенесли на невизначений строк.

ICTV збирався показати фільм 27 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів. У прес-службі пояснили, що мають прокатне посвідчення на скорочену версію фільму, видане Мінкультом 7 жовтня 2010 року.

Нагадаємо, на початку 2010 року ця стрічка не була рекомендована Міністерством культури і туризму до показу на території України як така, що містить епізоди, у яких "простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події".

Автор ТК, політичний аналітик Павло Булгак відзначав, що цей фільм демонструє нові технології антиукраїнської пропаганди.

Про те, чому актори "Ми з майбутнього" відмовилися зніматися у другій частині фільму, читайте у розділі "Дайджест"  

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.