Спецпроект

З іще не встановленого пам'ятнику Мазепі вже вкрали бронзові гудзики

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - каже полтавський правозахисник.

Як стало відомо ініціаторам встановлення у Полтаві пам'ятника Івану Мазепі, яке планували до 300-річчя Полтавської битви, але так і не здійснили, вже виготовлений пам'ятник гетьману розкрадають.

Зокрема, як розповів "Обкому" полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який погодився виділити під пам'ятник місце у дворі власного будинку, з монумента вже вкрали два бронзові гудзики.

Розміром вони з невелике блюдце, і були прикручені до одягу гетьмана гвинтами. Нещодавно їх викрутили - щоб, як припускають, здати на металобрухт.

П'ятиметрова бронзова постать І. Мазепи сьогодні зберігається на дворі Київського комбінату "Художник". Виготовлений і оплачений пам'ятник ніхто не забирає, тому що влада Полтави під керівництвом Андрія Матківського (БЮТ) не виділила для нього місце.

За словами Ковальчука, у якого є відео розграбованого пам'ятника. Монумент стоїть у дворі комбінату, де паркують автомобілі. Тому доступ до нього безперешкодний, і цим скористалися "металісти".

В. Ковальчук, як і раніше готовий надати ділянку землі під пам'ятник, але ініціатори його виготовлення до цієї пропозиції ставляться прохолодно.

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Віктором Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - вважає правозахисник.

За даними "Історичної Правди", пам'ятник Івану Мазепі виготовили за зібрані на пожертви гроші. Збір коштів координували полтавські націонал-демократи.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?