Спецпроект

З іще не встановленого пам'ятнику Мазепі вже вкрали бронзові гудзики

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - каже полтавський правозахисник.

Як стало відомо ініціаторам встановлення у Полтаві пам'ятника Івану Мазепі, яке планували до 300-річчя Полтавської битви, але так і не здійснили, вже виготовлений пам'ятник гетьману розкрадають.

Зокрема, як розповів "Обкому" полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який погодився виділити під пам'ятник місце у дворі власного будинку, з монумента вже вкрали два бронзові гудзики.

Розміром вони з невелике блюдце, і були прикручені до одягу гетьмана гвинтами. Нещодавно їх викрутили - щоб, як припускають, здати на металобрухт.

П'ятиметрова бронзова постать І. Мазепи сьогодні зберігається на дворі Київського комбінату "Художник". Виготовлений і оплачений пам'ятник ніхто не забирає, тому що влада Полтави під керівництвом Андрія Матківського (БЮТ) не виділила для нього місце.

За словами Ковальчука, у якого є відео розграбованого пам'ятника. Монумент стоїть у дворі комбінату, де паркують автомобілі. Тому доступ до нього безперешкодний, і цим скористалися "металісти".

В. Ковальчук, як і раніше готовий надати ділянку землі під пам'ятник, але ініціатори його виготовлення до цієї пропозиції ставляться прохолодно.

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Віктором Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - вважає правозахисник.

За даними "Історичної Правди", пам'ятник Івану Мазепі виготовили за зібрані на пожертви гроші. Збір коштів координували полтавські націонал-демократи.

Як козаки з турками товаришували

Історичні документи початково ніколи не створювалися з думкою, що стануть письмовими історичними пам'ятками. Їх автори керувалися практичними інтересами своєї доби, начасних державницьких викликів.

Фронт пригнічення: бомбардування німецьких міст під час Другої світової

Ми бачили жахливі речі: обгорілі дорослі зменшилися до розмірів маленьких дітей, залишки рук і ніг, мертві люди, спалені заживо цілі сім'ї, люди бігали в різні боки, згорілі вагони заповнені цивільними біженцями, мертві рятувальники і солдати, багато з людей кликали і шукали своїх дітей та сім'ї, і всюди вогонь, вогонь, і весь час гарячий вітер вогняної бурі повертав людей назад в палаючі будинки, з яких вони намагалися втекти. Я не можу забути ці жахливі подробиці. Я ніколи не зможу їх забути.

Закарпатці на фронтах Першої світової

Військові протистояння між українцями й росіянами відбувалися в різні історичні періоди, однак найкровопролитніші бої з найбільшими людськими втратами мали місце на фронтах Першої світової війни. Вірніше, на одному з фронтів – Російському, який пролягав на крайньому заході України вздовж Карпат. Це не була війна безпосередньо між Україною й Росією, на фронті воювали дві імперії, а особливого трагізму додавав той факт, що українці були солдатами обох армій – російської царської (у яку з тодішніх українських губерній Російської імперії мобілізували близько 3,5 мільйона українців) та австро-угорської (у яку зі східних комітатів Австро-Угорської імперії мобілізували близько 300 тисяч українців). У тих страшних боях українці вбивали один одного за абсолютно чужі їм інтереси.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.