Спецпроект

Добкін задумав революцію пам'ятників. Леніна не чіпатимуть

Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який розташований у центральній частині Харкова на площі Конституції, буде реконструйований та перенесений у віддалений промисловий район міста.

Про це заявив журналістам голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, відповідаючи на запитання про долю деяких харківських пам'ятників, які сьогодні мають неоднозначну оцінку серед громадськості.

"Рішення про перенесення Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні з площі Конституції було ухвалене кілька років тому, мало того - в той момент воно було підтримане комуністами. Ми брали на себе низку зобов`язань, у тому числі - капітально відремонтувати пам`ятник Леніну, що ми й виконали. Тому пам`ятник буде просто перенесено в спеціально підготовлене місце в районі ХТЗ - туди, де ми приводили до ладу Олександрівський сквер і упорядковували територію", - сказав Добкін, повідомляє УНІАН.

Крім того, за його словами, разом з площею Конституції буде реконструйована і площа Рози Люксембург, де стоїть пам`ятник Незалежності України.

"Його дуже поспішали робити, і один з авторів цього монумента сам зізнається, що було так мало часу і так терміново потрібно було все закінчити, що це, напевно, не найкраща його робота", - сказав Добкін.

За словами губернатора, харків'яни мають багато нарікань до цього пам'ятника, а площа, де він знаходиться, потребує упорядкування.

"Ми повинні цей красивий куточок нашого міста зробити ще й зручним для відпочинку харків`ян", - сказав Добкін.

Губернатор повідомив, що роботи з упорядкування площ і реконструкції пам'ятників будуть профінансовані з міського бюджету та за рахунок благодійної допомоги.

Що стосується пам'ятника Леніну в центрі Харкова на майдані Свободи, то цей монумент, на думку Добкіна, має залишитися на своєму місці.

"Я хоч і змінив останнім часом своє ставлення до комуністів, але не змінив ставлення до пам`ятника Леніну: він мені як і раніше не заважає на площі Свободи", - сказав Добкін.

"Це частина нашої історії. Це два покоління наших з вами рідних і близьких, які або обожнювали його, або проклинали. Нехай стоїть. Якщо не повертати площі Свободи невластиву їй функцію - під час німецької окупації там був аеродром, - то пам`ятник Леніну не заважає", - додав він.

Добкін повідомив також, що у Харкові планується перейменувати проспект Косіора.

"Ми не відступимося й перейменуємо проспект Косіора у Свято-Олександрівський проспект, щоб не оскверняти храм, названий на честь Святого Олександра, архієпископа Харківського, який був замучений у віці понад 80 років тільки за те, що одним словом повертав людям надію на краще", - сказав губернатор.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".