У Харкові відкрили монумент захисникам України

Відкриття монументу на честь всіх, хто захищав країну, відбулося в Харкові 14 жовтня

Про це повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

Момумент знаходиться на Майдані Захисників України.

 

Основний елемент композиції – куб, найміцніша геометрична фігура. Він символізує Україну – цілісну та потужну державу, яка зазнала тяжких втрат. Втрати символізує відсутня частина кубу. Це втрачені життя та тимчасово втрачені території. Але ці частини все ж залишилися поряд та винесені на плац у вигляді 14 металевих стел. Така кількість символізує 2014 рік, коли почалася війна з Росією.

Імен загиблих на монументі немає. Проте на залізних колонах все ж є текст – рядки твору Володимира Сосюри "Любіть Україну", а на самому кубі - напис "Герої не вмирають!".

 

Остаточний вигляд монумента захисникам України затвердили під час громадських слухань, які відбулись у 2018 році в обласному військкоматі. Тоді в обговоренні взяли участь представники військових комісаріатів, учасники АТО (ООС) та бойові офіцери.

 

Будівельні роботи розпочалися в червні цього року. Над ідеєю монументу архітектори та скульптори працювали спільно з представниками громадських організацій, що об'єднують ветеранів АТО й ООС.

Відкрила монумент голова Харківської ОДА Юлія Світлична.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.