Спецпроект

Українські музеї втрачають відвідувачів

Минулого року жодному ключовому музею чи заповіднику України не вдалося добитися значного підвищення відвідуваності.

Минулого року жодному ключовому музею чи заповіднику України не вдалося добитися значного підвищення відвідуваності.

Про це пише Уніан з посиланням на Comments.ua.

В основному відтік аудиторії музейники пояснюють відсутністю яскравих виставок, у чому звинувачують фінансово-економічну ситуацію в країні.

"У 2010-му у нас, на жаль, зменшився потік відвідувачів. Сталося це через кризу - не було гучних виставкових проектів, як у попередні роки (виставки робіт Ніко Піросмані, Пікассо і Гойї). У той час трьом нашим виставковим залам доводилося приймати по 1,5-2 тис. відвідувачів на день", - розповіла заступник гендиректора Національного художнього музею Марина Скирда.

За її словами, досягти таких самих результатів відвідуваності неможливо, виставляючи роботи українських майстрів, якими багаті фонди музею.

Зменшення потоку туристів спостерігають і в Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця".

Примітно, що на відміну від попередніх років саме в 2010-му серед відвідувачів заповідника, нарешті, стали переважати українці, а не іноземці.

У заповіднику сподіваються, що в 2011 році потік відвідувачів зросте за рахунок проведення нових фестів - окрім традиційної "Битви націй" тут відбудеться ще й фестиваль, присвячений 390-річним роковинам Хотинської битви, святкування якої згідно з указом президента має відбутися на загальнонаціональному рівні.

Більшості ж музеїв вдалося зберегти відвідуваність, як, наприклад, Музею народної архітектури і побуту "Пирогове".

"Останні три роки ми стабільно йдемо в коридорі 230-250 тис. відвідувачів на рік. Під час великих свят, таких як Різдво або Масниця, незважаючи на кризу та інші чинники, до музею все одно приходить по 5-6 тис. чоловік на день", - розповів учений секретар установи Світлана Пономаренко.

За її словами, всього чотири-п`ять років тому "Пирогове" залучало лише близько 200 тис. відвідувачів на рік.

Рівно, з невеликим перевиконанням плану відвідуваності з року в рік, йде Національний музей Тараса Шевченка в Києві.

Трішки не дотяг до своїх докризових показників і Національний заповідник "Херсонес Таврійський".

Як пояснюють в заповіднику, в останньому кварталі різко скоротилася кількість проданих квитків у зв`язку з відкриттям другого входу на їх територію (другий вхід було відкрито для віруючих, які йдуть до Володимирського собору), однак ним користуються не лише парафіяни, а й всі охочі пройти до заповідника безплатно.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб