Кароль Навроцький до української влади: "Примирення може ґрунтуватися лише на правді"

Президент Польщі Кароль Навроцький у 82 річницю Волинської трагедії наполіг на системному вирішенні питань щодо пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це Кароль Навроцький написав у соцмережі X.

"Жертви волинського геноциду заслуговують на гідне поховання, а їхні родини, що вижили, мають право молитися на могилах своїх близьких. Тому я послідовно вимагаю від української влади системного вирішення питання дозволів на пошук та ексгумацію жертв волинського геноциду. Примирення може ґрунтуватися лише на правді", - написав президент Польщі.

Навроцький також зазначив, що 11 липня 1943 року символізує апогей жорстокості злочинців Української повстанської армії:

"11 липня, як і щороку, ми згадуємо поляків, вбитих українськими націоналістами під час Волинської різанини. Кривава неділя 11 липня 1943 року символізує апогей звірства злочинців УПА. Для нас, поляків, цей день є часом для роздумів і молитви, для пам'яті про жорстоко вбитих дітей, жінок і людей похилого віку".

Цьогоріч 11 липня у Польщі офіційно відзначають "Національний день пам'яті поляків – жертв геноциду, скоєного Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА) на східних територіях Другої Речі Посполитої". Під такою назвою меморіальний день був затверджений Сеймом Польщі на початку червня, а 2 липня 2025 відповідний закон підписав президент Анджей Дуда. 11 липня вважається символічним днем піку масових вбивств польського населення на Волині у 1943 році.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".