Кароль Навроцький до української влади: "Примирення може ґрунтуватися лише на правді"

Президент Польщі Кароль Навроцький у 82 річницю Волинської трагедії наполіг на системному вирішенні питань щодо пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це Кароль Навроцький написав у соцмережі X.

"Жертви волинського геноциду заслуговують на гідне поховання, а їхні родини, що вижили, мають право молитися на могилах своїх близьких. Тому я послідовно вимагаю від української влади системного вирішення питання дозволів на пошук та ексгумацію жертв волинського геноциду. Примирення може ґрунтуватися лише на правді", - написав президент Польщі.

Навроцький також зазначив, що 11 липня 1943 року символізує апогей жорстокості злочинців Української повстанської армії:

"11 липня, як і щороку, ми згадуємо поляків, вбитих українськими націоналістами під час Волинської різанини. Кривава неділя 11 липня 1943 року символізує апогей звірства злочинців УПА. Для нас, поляків, цей день є часом для роздумів і молитви, для пам'яті про жорстоко вбитих дітей, жінок і людей похилого віку".

Цьогоріч 11 липня у Польщі офіційно відзначають "Національний день пам'яті поляків – жертв геноциду, скоєного Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА) на східних територіях Другої Речі Посполитої". Під такою назвою меморіальний день був затверджений Сеймом Польщі на початку червня, а 2 липня 2025 відповідний закон підписав президент Анджей Дуда. 11 липня вважається символічним днем піку масових вбивств польського населення на Волині у 1943 році.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.