Кароль Навроцький до української влади: "Примирення може ґрунтуватися лише на правді"

Президент Польщі Кароль Навроцький у 82 річницю Волинської трагедії наполіг на системному вирішенні питань щодо пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це Кароль Навроцький написав у соцмережі X.

"Жертви волинського геноциду заслуговують на гідне поховання, а їхні родини, що вижили, мають право молитися на могилах своїх близьких. Тому я послідовно вимагаю від української влади системного вирішення питання дозволів на пошук та ексгумацію жертв волинського геноциду. Примирення може ґрунтуватися лише на правді", - написав президент Польщі.

Навроцький також зазначив, що 11 липня 1943 року символізує апогей жорстокості злочинців Української повстанської армії:

"11 липня, як і щороку, ми згадуємо поляків, вбитих українськими націоналістами під час Волинської різанини. Кривава неділя 11 липня 1943 року символізує апогей звірства злочинців УПА. Для нас, поляків, цей день є часом для роздумів і молитви, для пам'яті про жорстоко вбитих дітей, жінок і людей похилого віку".

Цьогоріч 11 липня у Польщі офіційно відзначають "Національний день пам'яті поляків – жертв геноциду, скоєного Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА) на східних територіях Другої Речі Посполитої". Під такою назвою меморіальний день був затверджений Сеймом Польщі на початку червня, а 2 липня 2025 відповідний закон підписав президент Анджей Дуда. 11 липня вважається символічним днем піку масових вбивств польського населення на Волині у 1943 році.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.