Спецпроект

Суд залишив у силі рішення про заборону терміну "Велика Вітчизняна війна"

Львівський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву заступника прокурора Львівської області до Львівської обласної ради про визнання незаконним рішення сесії облради "Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни".

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

На думку колегії суддів, прокурор при зверненні до суду пропустив спеціальний строк звернення до суду, встановлений ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", та не подавав жодної заяви про поновлення строку як пропущеного з поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Нагадаємо, що прокуратурою Львівської області подано позов про визнання незаконним та скасування рішення сесії Львівської обласної ради від 25.05.2010 р. № 1232 "Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни".

Прокуратура вважає, що обласна рада без посилання на конкретні положення законодавчих актів, які надають право органу місцевого самоврядування встановлювати на території області відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни, не мала права встановлювати відзначення таких днів на території Львівської області.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.