Спецпроект

Триває збір коштів на меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову

На початку травня харків`яни виступили з ініціативою щодо встановлення в місті меморіальної дошки видатному філологу, вченому світової слави, іноземному члену НАНУ, лауреатові Національної премії ім. Тараса Шевченка Юрію Шевельову (1908-2002).

 

Першими ініціативу підтримали читачі сайту "Майдан".

24 травня Харківська міська комісія з питань топоніміки схвалила встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову.

Як місцева влада Харкова боролась проти меморіальної дошки патріарху УГКЦ Йосифу Сліпому

Тепер залишилося зібрати 12 тисяч гривень на виготовлення та встановлення дошки.

Якщо ви хочете підтримати цю добру справу грошима - ось рахунок для пожертв:

Розрахунковий рахунок 26004123870010 в ПУБЛІЧНОМУ АТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, інд. код 23147740
(на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову)

Отримувач: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.