Спецпроект

Триває збір коштів на меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову

На початку травня харків`яни виступили з ініціативою щодо встановлення в місті меморіальної дошки видатному філологу, вченому світової слави, іноземному члену НАНУ, лауреатові Національної премії ім. Тараса Шевченка Юрію Шевельову (1908-2002).

 

Першими ініціативу підтримали читачі сайту "Майдан".

24 травня Харківська міська комісія з питань топоніміки схвалила встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову.

Як місцева влада Харкова боролась проти меморіальної дошки патріарху УГКЦ Йосифу Сліпому

Тепер залишилося зібрати 12 тисяч гривень на виготовлення та встановлення дошки.

Якщо ви хочете підтримати цю добру справу грошима - ось рахунок для пожертв:

Розрахунковий рахунок 26004123870010 в ПУБЛІЧНОМУ АТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, інд. код 23147740
(на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову)

Отримувач: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.