Спецпроект

Триває збір коштів на меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову

На початку травня харків`яни виступили з ініціативою щодо встановлення в місті меморіальної дошки видатному філологу, вченому світової слави, іноземному члену НАНУ, лауреатові Національної премії ім. Тараса Шевченка Юрію Шевельову (1908-2002).

 

Першими ініціативу підтримали читачі сайту "Майдан".

24 травня Харківська міська комісія з питань топоніміки схвалила встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову.

Як місцева влада Харкова боролась проти меморіальної дошки патріарху УГКЦ Йосифу Сліпому

Тепер залишилося зібрати 12 тисяч гривень на виготовлення та встановлення дошки.

Якщо ви хочете підтримати цю добру справу грошима - ось рахунок для пожертв:

Розрахунковий рахунок 26004123870010 в ПУБЛІЧНОМУ АТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, інд. код 23147740
(на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову)

Отримувач: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.