Голодомор порятував сьогоднішню Україну від кровопролиття - італійський історик
"Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України", – сказав італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі.
Про це повідомляє "Голос Америки".
"Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу, - зазначив Ґраціозі. - Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось".
За словами науковця, вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення: "На мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо".
"20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення, - підкреслив історик. - Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров. Голодомор може тлумачитись по-різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись".
Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії.
За словами італійського вченого, він "став рабом української історії" після того, як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.
Ґраціозі каже, що не міг спати багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.
"Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття", – розповів науковець.
У 2007-му році видавництво "Фоліо" опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки".
