Спецпроект

Ізраїльтяни знімають фільм про Голодомор

Актор, режисер та продюсер з Ізраїлю Дім Амор розпочав роботу над фільмом, присвяченим подіям Голодомору 1932-1933 років в Україні

Про це повідомляє портал Ukrainian Jewish Encounter.

Стрічка матиме назву "Голод". У центрі сюжету – історія матері з шістьма дітьми, які зіткнулися з жахами Голодомору. Прем'єру заплановано на 2020 рік.

 
Режисер фільму Дім Амор
dim amor, facebook

Мовою фільму буде іврит, а для перекладу на інші мови будуть зроблені субтитри. Сценарій також був написаний на івриті. Шестеро головних акторів  – громадяни Ізраїлю, деякі з них народилися в Україні. 

Зимові зйомки пройдуть в грудні 2019 року в селі Духанівка Конотопського району Сумської області – там знайдені автентичні будиночки з солом'яними дахами. Партнерська українська компанія надасть реквізит і машини 1930-х років, а також місцевих артистів для масовки.

Сумська область – рідний регіон для творця стрічки. Справжнє ім'я режисера Дмитро, а Дім Амор - творчий псевдонім. Він народився у Конотопі, а до Ізраїлю переїхав у 17-річному віці. Після служби в ізраїльській армії молодий хлопець став актором. Фільм є проектом "Академії сценічних мистецтв" – приватної школи Діма Амора з навчання акторської майстерності. 

Як зазначає видання, відразу після оголошення про початок зйомок фільму про Голодомор ізраїльський режисер отримав повідомлення від театральних інститутів Москви і Петербурга про повне припинення співпраці з його "Академією сценічних мистецтв". 

Дім Амор сподівається, що "Голод" побачать не тільки в кінотеатрах Ізраїлю і на фестивалях.

"Я дуже хочу, щоб фільм був показаний в Кнесеті. Сподіваюся, наш фільм зможе вплинути на позицію парламентаріїв Ізраїлю в питанні визнання Голодомору геноцидом", – підкреслив режисер.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.