Спецпроект

Янукович і Коморовський побували в Биківнянському лісі

Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладки капсул пам'яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Президенти держав вшанували пам'ять громадян Польщі - жертв репресій 1936-1941 років, повідомляє "День".

"Я хочу подякувати сьогодні українській владі і особисто пану президенту за те, що ви прискорили всі необхідні рішення, які дозволяють нам на цьому місці будувати кладовищі", - сказав він під час церемонії закладки капсули під Меморіал жертвам політичних репресій.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

У свою чергу Віктор Янукович зазначив, що пам'ятати кожного загиблого від політичних репресій - "це наш обов'язок".

"Суд історії не має строків давності, а пам'ять живе в серцях нащадків", - сказав він.

26 листопада вшанувати пам'ять жертв голодоморів на території Меморіалу в Києві вперше зібралися всі чотири президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.