Спецпроект

Янукович і Коморовський побували в Биківнянському лісі

Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладки капсул пам'яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Президенти держав вшанували пам'ять громадян Польщі - жертв репресій 1936-1941 років, повідомляє "День".

"Я хочу подякувати сьогодні українській владі і особисто пану президенту за те, що ви прискорили всі необхідні рішення, які дозволяють нам на цьому місці будувати кладовищі", - сказав він під час церемонії закладки капсули під Меморіал жертвам політичних репресій.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

У свою чергу Віктор Янукович зазначив, що пам'ятати кожного загиблого від політичних репресій - "це наш обов'язок".

"Суд історії не має строків давності, а пам'ять живе в серцях нащадків", - сказав він.

26 листопада вшанувати пам'ять жертв голодоморів на території Меморіалу в Києві вперше зібралися всі чотири президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.