Спецпроект

Янукович і Коморовський побували в Биківнянському лісі

Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладки капсул пам'яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Президенти держав вшанували пам'ять громадян Польщі - жертв репресій 1936-1941 років, повідомляє "День".

"Я хочу подякувати сьогодні українській владі і особисто пану президенту за те, що ви прискорили всі необхідні рішення, які дозволяють нам на цьому місці будувати кладовищі", - сказав він під час церемонії закладки капсули під Меморіал жертвам політичних репресій.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

У свою чергу Віктор Янукович зазначив, що пам'ятати кожного загиблого від політичних репресій - "це наш обов'язок".

"Суд історії не має строків давності, а пам'ять живе в серцях нащадків", - сказав він.

26 листопада вшанувати пам'ять жертв голодоморів на території Меморіалу в Києві вперше зібралися всі чотири президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".