На Дарниці з'явиться вулиця Миколи Хвильового

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА прийняла рішення про найменування нових вулиць у Дарницькому районі на честь українських письменників ХХ сторіччя: Бориса Антоненка-Давидовича, Миколи Вінграновського та Миколи Хвильового.

Про це повідомив член комісії, депутат Київради Олександр Бригинець.

"На жаль, депутати Київради неохоче підтримують рішення про ПЕРЕйменування, але в даному випадку йдеться про НАйменування, - сказав Бригинець. - Тому думаю, що до Дня Києва Київрада прийме це рішення".

О. Бригинець розповів, що Дарницька районна адміністрація пропонувала присвоїти зазначеним вулицям назви: вул. Павла Папяна, вул. Володимира Шустика і вул. Рембазівська, але комісія не підтримала дані пропозиції.

Про інші перейменування вулиць у Києві й Україні читайте в темі "топоніміка".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.