Григоренко vs Жуков: харківський проспект знову змінив назву

Другий апеляційний адміністративний суд Харкова скасував рішення суду першої інстанції про скасування розпорядження голови ОДА про декомунізацію проспекту Жукова у Харкові

Проспект у центрі Харкова отримав назву на честь Петра Григоренка у 2016 році розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації, оскільки міська влада від декомунізації проспекту Жукова відмовилась. 

 

Міська влада подавала судові позови з вимогою повернути колишню назву, однак суд вставав на сторону закону. Тоді міська рада кілька разів намагалась повторно перейменувати проспект Григоренка на проспект Жукова. Тепер настала черга патріотичних організацій подавати до суду. 

І судові рішення здебільшого були на стороні прихильників назви на честь Петра Григоренка. Однак, були й дивні рішення суду.

Сьогодні Другий апеляційний адміністративний суд Харкова скасував рішення суду першої інстанції про скасування розпорядження голови ОДА про декомунізацію. 

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.