У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II

З нагоди 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II до України у Львові зявився проспект, названий на його честь.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 

Проспектом на честь понтифіка найменували частину вулиці Хуторівка – від вулиці Стрийської до проспекту Червоної Калини.

"По цій вулиці ступала нога і їхав папамобіль великого святого, можливо, найбільшої людини XX століття, яка любов'ю до Бога і до людей зменшувала зло, давала надію.

І дай Боже, щоби цей проспект, яким будуть їздити люди на роботу, додому, до ринку, на навчання, стягував на наше місто заступництво цього великого святого, який любив людей і Україну", - зазначив архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ Борис Ґудзяк.


23-27 червня відзначається 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II в Україну. З цієї нагоди у Львівській міській раді відбулась урочиста академія, до якої долучилися керівники міста й області, науковці, священники, ченці та черниці, а також генеральний консул Республіки Польща у Львові. Під час події погасили тематичну поштову марку.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".