У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II

З нагоди 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II до України у Львові зявився проспект, названий на його честь.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 

Проспектом на честь понтифіка найменували частину вулиці Хуторівка – від вулиці Стрийської до проспекту Червоної Калини.

"По цій вулиці ступала нога і їхав папамобіль великого святого, можливо, найбільшої людини XX століття, яка любов'ю до Бога і до людей зменшувала зло, давала надію.

І дай Боже, щоби цей проспект, яким будуть їздити люди на роботу, додому, до ринку, на навчання, стягував на наше місто заступництво цього великого святого, який любив людей і Україну", - зазначив архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ Борис Ґудзяк.


23-27 червня відзначається 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II в Україну. З цієї нагоди у Львівській міській раді відбулась урочиста академія, до якої долучилися керівники міста й області, науковці, священники, ченці та черниці, а також генеральний консул Республіки Польща у Львові. Під час події погасили тематичну поштову марку.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.