У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II

З нагоди 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II до України у Львові зявився проспект, названий на його честь.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 

Проспектом на честь понтифіка найменували частину вулиці Хуторівка – від вулиці Стрийської до проспекту Червоної Калини.

"По цій вулиці ступала нога і їхав папамобіль великого святого, можливо, найбільшої людини XX століття, яка любов'ю до Бога і до людей зменшувала зло, давала надію.

І дай Боже, щоби цей проспект, яким будуть їздити люди на роботу, додому, до ринку, на навчання, стягував на наше місто заступництво цього великого святого, який любив людей і Україну", - зазначив архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ Борис Ґудзяк.


23-27 червня відзначається 20-річчя візиту Папи Римського Івана Павла II в Україну. З цієї нагоди у Львівській міській раді відбулась урочиста академія, до якої долучилися керівники міста й області, науковці, священники, ченці та черниці, а також генеральний консул Республіки Польща у Львові. Під час події погасили тематичну поштову марку.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.