У Херсонесі знайшли базиліку

185-ий археологічний сезон у Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" став найбільш багатим за кількістю археологічних знахідок за всі роки незалежної України.

 

Про це повідомляє Газета.ua із посилання на "КП-Крим".

"Нам вдалося детально дослідити 1000 квадратних метрів території, на якій і виявили базиліку. Швидше за все, вона датується V-VI століттями. Вдалося відтворити планування споруди на папері. Ми виявили колони, а також фрагменти фрескового розпису на стінах. До слова, в розписах , які переважно зображують лики святих, налічується більше десяти відтінків кольорів", - розповіла кандидат історичних наук, завідувач відділу наукових дослідницьких робіт Національного заповідника "Херсонес Таврійський" Олена Кленіна.

У базиліці дослідники знайшли гему. У стародавні часи гему носили на пальцях як кільця і ​​використовували її в якості друку. Ця знахідка ідеально збереглася, вона зроблена з чорного гагату.

Подібний об'єкт востаннє вчені знаходили 40 років тому.

Біля вівтарного виступу в базиліці (апсиді) археологи виявили дві каплиці, які, як з'ясувалося, слугували похоронними спорудами.

"Вдалося розкрити одну з могил. Судячи з результатів досліджень, скелети належать знаті. На останках жінки знайшли цікавий артефакт - скляний браслет зі стилізованим рослинним орнаментом, який ідеально зберігся", - розповіла Олена Юріївна.

Всю колекцію знахідок учені готують для передачі в музей при заповіднику.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.