Знесеного в Севастополі Сагайдачного встановлять у Харкові. ФОТО

Монумент політичному і військовому діячеві України XVII сторіччя, гетьману Війська Запорізького Петру Сагайдачному, який знесли за наказом окупаційної влади Севастополя, встановлять у Харкові.

Про це повідомляють "Крим.Реалії" з посиланням на севастопольські ЗМІ.

Сагайдачного встановлять у Харкові на прохання мера міста Геннадія Кернеса, який у своєму листі до "влади" Севастополя повідомив, що харків'яни знайдуть гідне місце в місті для монумента.

 

15 травня пам'ятник разом з невеликою стелою на честь десятиліття українського флоту з Криму відправили на материкову Україну.

У Харківській міськраді зараз вирішують технічні та юридичні моменти, після чого в місті встановлять кримські пам'ятники.

За словами відповідального секретаря місцевої топонімічної комісії Олексія Хорошковатого, харків'яни їх побачать на постаментах через два місяці.

Як відомо, 8-метрова бронзова скульптура гетьмана і флотоводця, відновлювача Православної церкви в Україні Петра Сагайдачного, створена Володимиром Луцаком у 2008 році, була знесена з постаменту в Севастополі

 

25 квітня 2014 року.

 

Напередодні знесення "в.о.губернатора Севастополя" обґрунтував рішення окупаційної влади так: "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo. Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Дивіться також: "Гетьман Сагайдачний - руський батько козацької України"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".