Знесеного в Севастополі Сагайдачного встановлять у Харкові. ФОТО

Монумент політичному і військовому діячеві України XVII сторіччя, гетьману Війська Запорізького Петру Сагайдачному, який знесли за наказом окупаційної влади Севастополя, встановлять у Харкові.

Про це повідомляють "Крим.Реалії" з посиланням на севастопольські ЗМІ.

Сагайдачного встановлять у Харкові на прохання мера міста Геннадія Кернеса, який у своєму листі до "влади" Севастополя повідомив, що харків'яни знайдуть гідне місце в місті для монумента.

 

15 травня пам'ятник разом з невеликою стелою на честь десятиліття українського флоту з Криму відправили на материкову Україну.

У Харківській міськраді зараз вирішують технічні та юридичні моменти, після чого в місті встановлять кримські пам'ятники.

За словами відповідального секретаря місцевої топонімічної комісії Олексія Хорошковатого, харків'яни їх побачать на постаментах через два місяці.

Як відомо, 8-метрова бронзова скульптура гетьмана і флотоводця, відновлювача Православної церкви в Україні Петра Сагайдачного, створена Володимиром Луцаком у 2008 році, була знесена з постаменту в Севастополі

 

25 квітня 2014 року.

 

Напередодні знесення "в.о.губернатора Севастополя" обґрунтував рішення окупаційної влади так: "Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не булo. Встановлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

Дивіться також: "Гетьман Сагайдачний - руський батько козацької України"

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.