У Харкові покалічили будинок Хвильового. ФОТО

На замовлення мерії з будинку по вулиці Римарській, 19, зрізали скульптури. Робочі стверджують, що роботи погоджені і всі дозволи отримані. Правда, показати документи відмовилися.

Про це повідомляє "Главное".

Загалом зрізано чотири скульптури. Робітники стверджують, що вони в аварійному стані і становлять небезпеку для перехожих.

 Фото: glavnoe.ua

Відновленню скульптури не підлягають, стверджують робітники. Їх зрізають частинами, фрагменти вантажать у мішки і тут же складають.

 

Будинок 19 по вулиці Римарській побудував у 1915 році Олександр Жепішевський. Будівля знаменита одразу двома речами.

 

Це один із перших у Харкові "компанійських" будинків - так називалися будинки, де квартири, на відміну від дохідних, не знімалися мешканцями, а належали їм за правом власності.

Жив в таких будинках в основному середній клас - лікарі, інженери, художники. Більшовики націоналізували ці квартири і влаштували в них комуналки (так зване "ущільнення").

 

Цей будинок був другою за рахунком спорудою такого плану. Першу було побудовано на тій же вулиці в 1912 році - це житловий будинок по вулиці Римарській, 6.

 

У будинку по Римарській, 19 з 1925 по 1930 рр. жив Микола Хвильовий (Микола Фітільов) - один із найцікавіших українських письменників 1920-30 років. На згадку про це на фасаді встановлено меморіальну табличку.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.