"Нацист" і "прихильник Гітлера". Росіяни атакують нового керівника УІНП Олександра Алфьорова

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зафіксував інформаційну атаку на історика Олександра Алфьорова, призначеного на посаду директора Українського інституту національної пам’яті.

Про це повідомили у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

За період 27 червня – 1 липня інструментами моніторингу виявлено майже 1 тисячу публікацій про призначення нового директора УІНП. Щонайменше 511 з них (тобто, понад 50%) ‒ містять облудні звинувачення Алфьорова у прихильності до нацистської ідеології і симпатіях до Адольфа Гітлера. 

Понад 300 з цих публікацій розміщено на російськомовних ресурсах, орієнтованих на аудиторію у РФ, Білорусі, Молдові, Казахстані та Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Решта (понад 200) виявлених публікацій розмістили російські та проросійські ресурси, що намагаються вплинути на аудиторії у США, країнах Європи, Африки та Латинської Америки. 

Базовий текст російською для подальших публікацій різними мовами було розміщено на Telegram-каналі "Украина.ру" увечері 27 червня. У публікації Алфьорова називають "нацистом", тому що він служив у полку "Азов"  Національної гвардії та Третій окремій штурмовій бригаді Збройних сил України (які російська пропаганда традиційно називає "нацистськими формуваннями").

"Украина.ру" ‒ це Telegram-канал однойменного російського державного ЗМІ, що входить до холдингу "Россия сегодня". Також в атаці були залучені й інші державні медіа, зокрема RT (Russia Today). 

Атака на Олександра Алфьорова є компонентою тривалої інформаційної операції РФ, спрямованої на дискредитацію України через поширення наративу про "український (нео)нацизм". Складником цієї операції є демонізація військових підрозділів, таких як "Азов" і 3-тя ОШБр. 

Сам Олександр Алфьоров пояснює, що інформаційна атака - це частина інформаційної війни. "Що важливо розуміти: Росія боїться історичної правди. Росія боїться Українського інституту національної пам'яті, який протидіє її брехливим імперським наративам. Росія боїться всього, що формує українську ідентичність і свідомість. Тому й атакує.Ми й далі будемо говорити правду. Ми й далі будемо ламати імперські міфи, називати речі своїми іменами й виводити на світло історичні факти — такими, якими вони є. Історична пам'ять — це теж фронт. І ми його тримаємо".

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.