Першому у світі метро - 150 років

Світова історія метро почалася 9 січня 1863 року, коли невеликий паровий потяг вирушив від лондонської станції Паддінгтон, завершивши свій шлях довжиною в 5,5 км на станції Фаррінгдон, де його вже чекали накриті столи для урочистого бенкету.

Про це нагадує Автотревел.

В першу ж добу новий засіб пересування став украй популярним, обслуживши майже 40 тисяч пасажирів.

Півтора століття потому лондонське метро відтворить ту історичну подорож і 13 та 20 січня знову спустить на рейки парові машини.

Лондонський метрополітен переживав пожежі, був бомбосховищем під час Другої світової війни, справлявся з повенями, а сьогодні стає і майданчиком для сучасного мистецтва. Хоча мистецтво, а точніше, прогресивний дизайн з'явилися тут іще до війни - завдяки людям, яких звали Гаррі Бек і Френк Пік.

Пік був транспортним менеджером, однак саме він надавав візуальному стилю метрополітену величезного значення і на початку XX століття залучив художників, які створили один з найбільш впізнаваних у світі логотипів - значок метро, ​​червоний медальйон із синьою поперечиною.

Цей символ із незначними змінами дійшов до наших днів. Бек кілька років потому, в 1931 році, намалював першу схему метро - класику поліграфічного дизайну XX століття.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.