Під час Гуморини відкрили пам'ятник російській поезії

40-а ювілейна першоквітнева Гуморина в Одесі почалася з традиційного відкриття пам'ятника в саду скульптур Літературного музею.

Цього разу скульптурна композиція, яка носить назву "Срібний вік", присвячена цій епосі в російській літературі, передає УкрІнформ.

"Ми вирішили присвятити скульптурну частину Гуморини представникам Срібного віку, оскільки наше місто було тісно пов'язане з цією літературною епохою", - сказав автор пам'ятника Леонід Ліптуга.

Як відомо, широке застосування термін "Срібний вік" набув у Радянському Союзі після знайомства читачів з "Поемою без героя" уродженки Одеси Анни Ахматової. В Одесі жили і друкувалися чимало представників періоду "Срібного віку".

На композиції представлено жіночі фігури, що сидять на лавках у вигляді сфінксів. На постаменті напис "Срібний вік" і зображення піраміди, в центрі якої назви і напрями в рамках літератури "Срібного віку": "Футуризм", "Імажинізм", "Кубофутуризм" та інші.

Традиція відкривати 1 квітня пам'ятник у саду Літературного музею з'явилася в Одесі 18 років тому. Тут можна побачити пам'ятники герою одеських анекдотів Рабіновичу, Мішці-одеситу, Одесі-мамі, Гоголю, Паустовському, Висоцькому.

В Літературному музеї працює фотовиставка, що розказує про історію Гуморини за 40 років

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.