Німецький пенсіонер прийяв гігантський кабачок за бомбу часів Другої світової

У німецькій землі Баден-Вюртемберг літній чоловік викликав надзвичайну службу через 5-кілограмовий цукіні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Spiegel Online.

Як розповіли в поліції, 81-річний мешканець міста Бреттен поблизу Карлсруе зателефонував їм і схвильовано повідомив про знахідку, яка на його думку, була снарядом часів Другої світової війни.

На місце прибули поліцейські і працівники надзвичайної служби і виявили "об’єкт, що виглядає дуже схожим на бомбу". Однак це була не бомба, а 40-сантиметровий цукіні вагою приблизно 5 кілограмів.

 

У поліції припускають, що овоч перекинули через паркан у садок чоловіка.

У Німеччині регулярно знаходять бомби часів Другої світової війни. Через часом доводиться евакуювати десятки тисяч людей. 

Як повідомлялося, 16 жовтня берлінський суд засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.