Спецпроект

У Китаї відкрили Меморіальний музей Хуана Антоніо Самаранча

У китайському місті Тяньцзінь урочисто відкрили Меморіальний музей колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету / МОК / Хуана Антоніо Самаранча.

Про це пише tass-ural.ru.

У спеціальній церемонії відкриття взяли участь 28 членів МОК, включаючи президента Жака Рогге та члена виконкому Хуана Антоніо Самаранча-молодшого, сина Самаранча, який помер три роки тому у віці 89 років.

Також в числі присутніх був член виконкому МОК, президент Міжнародної асоціації любительського боксу / АІБА / У Цинго, архітектор за професією, який став ініціатором створення і проектувальником музею.

Меморіальний музей був побудований за 9 місяців і обійшовся в 61 млн доларів. Він зібрав олімпійську колекцію Самаранча з більше 16,5 тис найменувань, однак виставок буде декілька і одночасно увазі глядачів пропонуватиметься не більше 1 тисячі експонатів.

Хуан Антоніо Самаранч-і-Торелло (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torello, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló —17.07.1920— 21.04.2010), — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.