У Китаї виявили гробницю V століття. ФОТО

Фахівці Інституту археологічних досліджень провінції Шаньсі (КНР) знайшли поховальну камеру періоду династії Північна Вей (386-534 рр.).

Про це інформує Сіньхуа.

 
Фото: Shanxi Provincial Institute of Archaeology

Поховальну камеру, прикрашену кам'яним горельєфом та розписом, було виявлено китайськими археологами під час розкопок стародавньої гробниці в провінції Шаньсі, на півночі країни.

Зазначається, що написи, які збереглися на колоні в поховальній камері гробниці, розташованої в міському окрузі Датун, свідчать про те, що усипальницю було створено 456 року, в ній спочиває людина на ім'я Люй Сюй.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Поховальна камера завдовжки 1,8 м і завширшки 3,3 м досягає висоти 1,9 м. Оскільки гробницю було розграбовано і туди просочилася вода, археологи розкопали лише невелику кількість реліквій.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Як зазначають фахівці, на південній стіні поховальної камери викарбувані зображення двох стражників усипальниці, одягнених в екзотичний одяг з оголеними торсами та тризубцями в руках.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.