Посольство Китаю з нагоди Року Тигра запрошує на онлайн-виставку про Теракотову армію

Посольство Китаю в Україні з нагоди Нового року за китайським календарем запрошує українців відвідати яскраву онлайн-виставку «Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії».

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі посольства, виставка поєднує у собі традиції китайського Нового року, звичаї народів України та китайської провінції Шеньсі, а також багато інших культурних елементів.

 

"Щоб у період Свята весни – Нового Року за китайським календарем – створити для українських друзів радісну новорічну атмосферу, Посольство КНР в Україні та Департамент культури та туризму провінції Шеньсі, за підтримки Державного агентства розвитку туризму України, проведуть онлайн-виставку сучасного мистецтва "Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії".

Запрошуємо вас відвідати віртуальний яскравий світ Теракотових воїнів та відкрити для себе дивовижну культуру Китаю без обмежень у часі та просторі", - йдеться у повідомленні.

Китайські дипломати пояснили, що народ династії Цінь у третьому столітті до Р.Х. створив скарб історії та культури світового рівня – теракотові статуї воїнів та бойових коней у гробницях імператора Цінь Ши Хуан ді, які справили на світ колосальне враження та вплив.

Виставка охоплює історію виявлення та створення Теракотової армії та представляє її художню унікальність за допомогою сучасних інноваційних технологій. Тематично її поділено на 7 частин: "Спіраль історії", "Від минулого до сьогодення", "Мистецтво давнини", "Майстерність культур Китаю та Заходу", "Візит у Шеньсі", "Створювати нове, повертаючись до старого" та "Дивовижний ритм".


Виставку, яка проходитиме з 1 лютого до квітня 2022 року, можна відвідати за посиланням.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.