Спецпроект

У Китаї закрили музей з фальшивками

Влада Китаю закрила музей з фальшивими експонатами в провінції Хебей, який відкрив керівник місцевого відділення китайської Компартії Ван Цзунцюан.

Про це пишуть "Коментарі".

Як з'ясувала влада регіону Хебей, музей у селищі Ерпу не відповідає вимогам законодавства, оскільки в його колекції багато підробок.

Зокрема, на одному з експонатів, який представлено в музеї як вазу династії Цин, намальовані "мультяшні" персонажі. Підпис легендарного імператора Хуан-ді на деяких експонатах містить ієрогліфи сучасної спрощеної китайської, введеної в обіг у 1940-х роках, тоді як епоху правління імператора відносять до 26 століття до нашої ери.

Музей у селі Ерпу був відкритий в 2010 році, на його будівництво пішло 3 роки і 88 мільйонів доларів. За словами місцевих жителів, куратор музею "скуповував все підряд". Представник музею зазначив, що багато експонатів не були перевірені експертами, а музей зазнавав збитків. Коли музей відновить роботу, він не повідомив.

Земля, на якій розташований музей в Ерпу, була викуплена у місцевих жителів девелоперської компанією. Місцеві жителі неодноразово протестували проти будівництва музею. Вони припускають, що Ван Цзунцюан використовував його для відмивання коштів. Радіостанція Radio China зазначає, що подібні музеї нерідко відкриваються в різних регіонах Китаю, власники використовують їх для швидкого збагачення.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.