Слухання з перейменування площі Леніна у Дніпрі завершилися скандалом

У Дніпропетровську провалилося розширене засідання топонімічної комісії міськради, під час якого планувалося визначитись із назвою центральної площі міста (колишньої Леніна, нині – Героїв Майдану).

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
В засіданні комісії мали взяти участь депутати міської ради, історики, краєзнавці, представники різних політичних партій та громадських організацій.

Однак щойно відкрившись, обговорення перетворилося на мітинг: слова головуючого на заході, головного архітектора Дніпропетровська Миколи Улизька про неприйнятність назви "площа Героїв Майдану" для центральної площі спровокували галас і суперечки.

"Люди визначились самі з назвою площі: щодня вони туди приносять лампадки, свічки, квіти, поправляють фотографії, - зазначив координатор Євромайдану Віктор Романенко. - Весь світ аплодував стоячи, коли в цій залі ухвалювали рішення про площу Героїв Майдану. Так що ж ми робимо? Оце обличчя нашої влади: сьогодні – одне, завтра – інше".

Частина учасників засідання наполягала, що площа має називатись, як і раніше, "імені Леніна", а перейменування недійсне, бо відбувалось "під тиском".

Після голосних суперечок і штовханини засідання було закрите. Опоненти вийшли із залу, розділені правоохоронцями.

За словами представників топонімічної комісії міськради, сьогоднішнє громадське обговорення, швидше за все, буде визнане недійсним.
 
Цього тижня виконувач обов’язків заступника голови облдержадміністрації Борис Філатов заявив, що влада пропонує дніпропетровцям свій варіант найменування центральної площі – площа Згоди.

Також тривають дискусії, який пам’ятник має постати замість демонтованого пам’ятника Леніну на центральній площі Дніпропетровська.
 
Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.