Нобелівська лауреатка назвала Путіна "ультраправим"

Президент РФ Владімір Путін будує диктаторську Євразійську Імперію, однак дії Росії в Україні спрямовані не на захоплення території, а на дестабілізацію задля унеможливлення вступу країни до ЄС.

Про це заявила лауреат Нобелівської премії з літератури (2009) Герта Мюллер, повідомляє УкрІнформ із посиланням на La Repubblica.

"Путін використовує антифашистську пропаганду, але його цінності є крайньоправі, - наголосила Мюллер. - Він бачить скрізь ворогів. Тому що кожний диктатор має потребу в ворогах, щоб виправдати порушення прав людини".

За словами лауреата, президент Росії - експерт із дестабілізації: має спецагентів, вирощує сепаратистів.

"Насправді, він не хоче забрати собі Україну: він хоче лише, щоб вона була дестабілізована настільки, щоб не змогти вступити до ЄС, - зазначила письменниця. - Це по-диявольськи!".

За її словами, Путін "хворий на фантазми" і нині воскрешає "фантазм Великої Нації": "Все, що відбувається зараз в Україні, - це біль, що походить від його радянських фантазмів".

Вона також обурилася, що російський лідер все ще має підтримку у Європі, зокрема, у Східній Німеччині.

"Для мене це ганебно! - наголосила Мюллер. - Стіна впала, зараз вони мають все, мають права... Хто походить зі сходу, мав би бути на боці України. Мене злить, коли колишні жителі НДР забувають, яким було життя за диктатури".

Вона підкреслила, що "ніхто не хоче бути в Євроазійській Імперії, де командує Путін", і люди намагаються втекти звідти.

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф у Румунії.

У роки Другої світової війни її батько служив у "Ваффен-СС", після війни матір Герти була депортована у трудовий табір на території України.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.