Українці дали оцінку статті Путіна про один народ. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість українців не погоджуються з тезами президента РФ Владіміра Путіна про те, що не було жодної основи для того, щоб український народ існував окремо від російського.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Центру Разумкова.

 

У своїй статті "Про історичну єдність росіян та українців" Путін заявив, що "жодної історичної основи для уявлень про окремий від російського український народ не було і не могло бути, а виокремлення українців і білорусів як окремих народів було результатом радянської національної політики".

Із цим згодні 12,5% громадян України, не згодні 70%, ще 17% не визначилися.

Не згодні з цією тезою 52% опитаних на Сході країни (згодні 22%), на Півдні – відповідно 59% і 19%, у Центральному регіоні – відповідно 74% і 12%, у Західному регіоні – відповідно 90% і 0,4%.

 

Частка тих, хто згоден з нею, дещо вища серед представників найстаршої (60 і більше років) вікової групи.

Серед україномовних респондентів (тих, що спілкуються вдома українською мовою) поділяють позицію В. Путіна з цього питання 7%, серед російськомовних – 21%, і в обох зазначених групах більшість (відповідно 81% і 55%) її не поділяють.

Позицію Путіна не поділяють 92% виборців партії "Європейська солідарність" (при 3% згодних з нею), серед представників електорату ВО "Батьківщина" - відповідно 82% і 8,5%, серед представників електорату партії "Слуга народу" - відповідно 79,5% і 6%.

Виняток становить лише електорат партії "Опозиційна платформа- За життя" - серед них частка тих, хто з нею не згоден, на статистично значущому рівні не відрізняється від частки тих, хто згоден (відповідно 40% і 33%).

 

У цій статті Путін також написав, що територія сучасної України значною мірою створювалася за рахунок територій історичної Росії, внаслідок чого Росія фактично була пограбована. З цим згодні 7% громадян України, не згодні 76% (17% не визначилися).


Довідково. Дослідження проведене з 29 липня по 4 серпня методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 людей.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".