Українці дали оцінку статті Путіна про один народ. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість українців не погоджуються з тезами президента РФ Владіміра Путіна про те, що не було жодної основи для того, щоб український народ існував окремо від російського.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Центру Разумкова.

 

У своїй статті "Про історичну єдність росіян та українців" Путін заявив, що "жодної історичної основи для уявлень про окремий від російського український народ не було і не могло бути, а виокремлення українців і білорусів як окремих народів було результатом радянської національної політики".

Із цим згодні 12,5% громадян України, не згодні 70%, ще 17% не визначилися.

Не згодні з цією тезою 52% опитаних на Сході країни (згодні 22%), на Півдні – відповідно 59% і 19%, у Центральному регіоні – відповідно 74% і 12%, у Західному регіоні – відповідно 90% і 0,4%.

 

Частка тих, хто згоден з нею, дещо вища серед представників найстаршої (60 і більше років) вікової групи.

Серед україномовних респондентів (тих, що спілкуються вдома українською мовою) поділяють позицію В. Путіна з цього питання 7%, серед російськомовних – 21%, і в обох зазначених групах більшість (відповідно 81% і 55%) її не поділяють.

Позицію Путіна не поділяють 92% виборців партії "Європейська солідарність" (при 3% згодних з нею), серед представників електорату ВО "Батьківщина" - відповідно 82% і 8,5%, серед представників електорату партії "Слуга народу" - відповідно 79,5% і 6%.

Виняток становить лише електорат партії "Опозиційна платформа- За життя" - серед них частка тих, хто з нею не згоден, на статистично значущому рівні не відрізняється від частки тих, хто згоден (відповідно 40% і 33%).

 

У цій статті Путін також написав, що територія сучасної України значною мірою створювалася за рахунок територій історичної Росії, внаслідок чого Росія фактично була пограбована. З цим згодні 7% громадян України, не згодні 76% (17% не визначилися).


Довідково. Дослідження проведене з 29 липня по 4 серпня методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 людей.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище