Українці дали оцінку статті Путіна про один народ. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість українців не погоджуються з тезами президента РФ Владіміра Путіна про те, що не було жодної основи для того, щоб український народ існував окремо від російського.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Центру Разумкова.

 

У своїй статті "Про історичну єдність росіян та українців" Путін заявив, що "жодної історичної основи для уявлень про окремий від російського український народ не було і не могло бути, а виокремлення українців і білорусів як окремих народів було результатом радянської національної політики".

Із цим згодні 12,5% громадян України, не згодні 70%, ще 17% не визначилися.

Не згодні з цією тезою 52% опитаних на Сході країни (згодні 22%), на Півдні – відповідно 59% і 19%, у Центральному регіоні – відповідно 74% і 12%, у Західному регіоні – відповідно 90% і 0,4%.

 

Частка тих, хто згоден з нею, дещо вища серед представників найстаршої (60 і більше років) вікової групи.

Серед україномовних респондентів (тих, що спілкуються вдома українською мовою) поділяють позицію В. Путіна з цього питання 7%, серед російськомовних – 21%, і в обох зазначених групах більшість (відповідно 81% і 55%) її не поділяють.

Позицію Путіна не поділяють 92% виборців партії "Європейська солідарність" (при 3% згодних з нею), серед представників електорату ВО "Батьківщина" - відповідно 82% і 8,5%, серед представників електорату партії "Слуга народу" - відповідно 79,5% і 6%.

Виняток становить лише електорат партії "Опозиційна платформа- За життя" - серед них частка тих, хто з нею не згоден, на статистично значущому рівні не відрізняється від частки тих, хто згоден (відповідно 40% і 33%).

 

У цій статті Путін також написав, що територія сучасної України значною мірою створювалася за рахунок територій історичної Росії, внаслідок чого Росія фактично була пограбована. З цим згодні 7% громадян України, не згодні 76% (17% не визначилися).


Довідково. Дослідження проведене з 29 липня по 4 серпня методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 людей.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.