Стаття Путіна про «один народ» є сценарієм аншлюсу України – Тімоті Снайдер

Стаття російського президента Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців» насправді є сценарієм аншлюсу України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер під час виступу на форумі Ялтинська європейська стратегія (YES) у Києві.

 

"Насправді цей опус (стаття В.Путіна. – ред.) – це сценарій аншлюсу. Тобто його аргументація: "Ви (Україна. – ред.) думаєте, що ви держава? Ви насправді не держава. Давайте я вам розповім, які в нас є історичні зв'язки". Це насправді риторика 1938 року, це риторика Гітлера, з якою він анексував Австрію", - сказав Снайдер.

Він також звернув увагу на те, що Путін у своїй статті змінює історію Другої світової війни, щоб виправдати свою агресивну позицію по відношенню до України.

За словами історика, є "великий рівень напруження" в тому, як російський президент говорить про Другу світову війну: з одного боку, він каже про СРСР як про жертву Другої світової війни, а з другого, чим більше часу минає, тим більше Путін стає на бік агресора, тобто захищає пакт Молотова-Ріббентропа як раціональну дію в тих умовах.

У цьому контексті Снайдер зауважив, що історичний опус Путіна є також вкрай антиєвропейським, тому європейці повинні замислитися, як на нього реагувати.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.