Стаття Путіна про «один народ» є сценарієм аншлюсу України – Тімоті Снайдер

Стаття російського президента Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців» насправді є сценарієм аншлюсу України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи Тімоті Снайдер під час виступу на форумі Ялтинська європейська стратегія (YES) у Києві.

 

"Насправді цей опус (стаття В.Путіна. – ред.) – це сценарій аншлюсу. Тобто його аргументація: "Ви (Україна. – ред.) думаєте, що ви держава? Ви насправді не держава. Давайте я вам розповім, які в нас є історичні зв'язки". Це насправді риторика 1938 року, це риторика Гітлера, з якою він анексував Австрію", - сказав Снайдер.

Він також звернув увагу на те, що Путін у своїй статті змінює історію Другої світової війни, щоб виправдати свою агресивну позицію по відношенню до України.

За словами історика, є "великий рівень напруження" в тому, як російський президент говорить про Другу світову війну: з одного боку, він каже про СРСР як про жертву Другої світової війни, а з другого, чим більше часу минає, тим більше Путін стає на бік агресора, тобто захищає пакт Молотова-Ріббентропа як раціональну дію в тих умовах.

У цьому контексті Снайдер зауважив, що історичний опус Путіна є також вкрай антиєвропейським, тому європейці повинні замислитися, як на нього реагувати.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.