Спецпроект

АНОНС: Польські ідеї для українського Музею Майдану

12 лютого о 16.00 Музеї Івана Гончара запрошує до виставкового простору "Творчість Свободи" на музейну зустріч-презентацію "Стратегії музейних нарацій: польський досвід".

У вересні 2014 року група українських музейників, істориків та журналістів відвідала Варшаву та Ґданськ у межах програми Study Tours to Poland Польсько-Американського Фонду Свободи.

Мета поїздки полягала в ознайомленні з польським досвідом збереження та презентації історичної пам’яті, пошуку ідей для українського Музею Свободи / Музею Майдану, створення сучасних музейних інституцій.

Своїми враженнями про тенденції розвитку музейної справи у Польщі, принципи створення новітніх експозицій, комунікаційні підходи і розвиток аудиторій, поділяться учасники цікавої пізнавальної поїздки.

Олександр Зінченко, заступник директора Інституту національної пам’яті, виступить з презентацією "ЯК СТВОРИТИ МУЗЕЙ І ВИГРАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ?"

Як і чому розпочалася музейна революція в Польщі, які музейні установи можуть бути аналогами майбутнього українського Музею Майдану/Музею Свободи, модель наративного музею на прикладі Європейського Центру Солідарності – таким є коло питань першої презентації.

Європейський центр Солідарності. Фото Grzegorz Mehring, Dawid Linkowski / Archiwum ECS 

Людмила Рибченко, завідувач відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, у презентації "ЯК ІСТОРИЧНА ГРА МОЖЕ СТАТИ ХІТОМ МУЗЕЙНИХ ПРОДАЖІВ?" розповість про освітні програми Інституту національної пам’яті Польщі та польських музеїв, а також про те, як у польських музеях навчають дітей бути відповідальними за свою країну, вшановують героїв та жертв, шукають у пересічних людях приклади авторитетів та ідеалів для наслідування. А ще – як учасники пам’ятних акцій долучаються до будівництва спільного віртуального монументу.

Ігор Пошивайло, заступник гендиректора Музею Івана Гончара, у своїй презентації "200 КМ КАБЕЛЮ В ЕКСПОЗИЦІЇ АБО ЯК ОТРИМАТИ НАГОРОДУ ЗА ВИСТАВКОВИЙ ПРОЕКТ ВІД МІНІСТРА КУЛЬТУРИ?" зупиниться на питаннях створення поляками сучасних експозицій, пріоритетів іконографії, наративу та сценографії у музейній справі Польщі, співпрацю між науковцями і дизайнерами, ознайомить із яскравими case studies, зокрема Музею варшавського повстання, Музею історії Польщі, Музею історії польських євреїв, Музею Другої світової війни, Європейського центру Солідарності, Музей Шопена, Варшавського етнографічного музею.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Адреса: вул. Лаврська, 19, Київ

Тел. для довідок: (044) 288-92-68, (067) 737-53-47

Джерело: сайт Музею Івана Гончара

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.