Ярослав Кендзьор опублікував відео з Ігорем Калинцем 1989 року

Ярослав Кендзьор опублікував фрагменти творчого вечора Ігоря Калинця 1989 з власного відеоархіву.

Про це повідомив Народний депутат України шести скликань, учасник дисидентського руху в УРСР Ярослав Кендзьор.

"Прощаючись із побратимом, з Хресним Батьком моєї доці Соломії, я тішуся, що мій архів зафіксував і зберігає унікальні відео документи, повʼязані з Калинцями, Іриною та Ігорем. А відтак, шановні панове, радо поділюся з Вами. Нехай живий образ, живий голос вкарбується у нашу памʼять", - написав Кендзьор на своїй сторінці у Фейсбук.

На відеозаписі, яке вперше Ярослав Кендзьор представляє громадськості, - фрагменти творчого вечора Ігоря Калинця за 8 квітня 1989 у місті Львові. Крім того, планує опублікувати ще два творчих вечора Ігора Калинця та велике інтервʼю з його дружиною Іриною Калинець.

Відео з архіву Ярослава Кендзьора можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, поет і дисидент Ігор Калинець помер 28 червня у віці 85 років. Його поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.