Український науковий інститут Гарвардського університету очолить Террі Мартін

Американський історик Террі Мартін очолить Український науковий інститут Гарвардського університету, змінивши на цій посаді Сергія Плохія.

Про це пише Суспільне.

Террі Мартін здобув популярність завдяки своїм дослідженням національної політики Радянського Союзу, пропонуючи новий погляд на те, як радянська влада управляла багатонаціональним суспільством.

Террі Мартін є професором історії в Гарварді, де викладає курси, присвячені історії Росії, СРСР, сталінізму, націоналізму та імперій. Його праця "Імперія позитивних дій: нації та націоналізм у СРСР, 1923–1939" стала знаковою, оскільки вона аналізує феномен радянської національної політики, який він назвав "імперією позитивної дискримінації".

Головна ідея Мартіна полягає в тому, що Радянський Союз не лише придушував націоналізм, але й активно його підтримував серед національних меншин через створення національних територій, впровадження національних мов, розвиток місцевих еліт та фінансування культурних проєктів. Влада заохочувала формування національних культур, але лише в межах радянської ідеології.

Окрім тематики національностей, Мартін також досліджує історію радянських репресій, діяльність політичної поліції, релігійну політику, адміністративну історію сталінської доби, а також порівняльну історію нацистської та радянської держав. Зараз Мартін працює над новою книжкою, присвяченою політиці та соціології збору інформації радянською державою від революції до смерті Сталіна. Він досліджує, як влада намагалася знати й контролювати своє багатонаціональне суспільство через мережу статистичних обліків, переписів, звітів, агентурної інформації та інших засобів моніторингу.

Згідно з повідомленням, Мартін належить до покоління істориків, яке після відкриття радянських архівів у 1990-х роках дало новий поштовх дослідженню радянської політики щодо національностей і поставило під сумнів усталені стереотипи про "русифікацію" чи монолітність радянського режиму. Його праці цитують і вивчають як у західній, так і в пострадянській історіографії.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.