Спецпроект

АНОНС: У Києві покажуть фільм про Катинь

Документальний фільм „Катинь. Листи з раю" розповідає про один з найбільш докладно задокументованих радянських воєнних злочинів. Стрічку покажуть рамках Кінолекторію Інституту нацпам'яті та з нагоди 75 роковин Катинського злочину.


У стрічці „Катинь. Листи з раю" перетинаються дві пам’яті про трагедію. Одна - це пам’ять катинських дітей, нащадків польських військовополонених, яких розстріляли органи НКВС у Катинь, Харкові, Биківні та Мідному навесні 1940 року. Друга - це те, що знають і пам’ятають про ці події діти Катині - молоді росіяни, що мешкають у місцевості, яка дала ім’я злочину. 

Фільм створений українськими режисерами Богданом Коровченко та Софією Чемерис © 07 Продакшн, "Інтер" і вперше був показаний у ефірі у квітні 2011 року.

Для стрічки автори записували інтерв’ю з родичами жертв катинської трагедії. Одним із оповідувачів є лауреат премії Оскар - Анджей Вайди, батько якого був вбитий НКВД у Харкові навесні 1940 року.

Більше текстів за цією темою читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

В основі документальної стрічки -  історія сім’ї, яка проживає неподалік Катинського лісу. Вона небагато знає про радянський злочин. Старші члени родини переконані, що це німці розстріляли офіцерів, молодші ж не надто цікавляться історією.

Автори фільму показують сім’ї листи та нотатки жертв (знайдені під час ексгумації при тілах вбитих офіцерів, вони потрапили до близьких кількадесят років після написання), а також сімейні розповіді. Ці факти змінюють героїв фільму.

У дискусії після фільму візьмуть участь історик Олександр Зінченко, автор книжки "Година папуги. Українські сторінки Катині" та Генеральний Консул Республіки Польща у Києві Рафал Вольський. Модеруватиме зустріч Іван Патриляк. Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Середа, 29 квітня, 18.00

Адреса:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 329 

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

 
Організатори: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.