Презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій". ФОТО

У Києві презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності".

Захід було організовано спільно з MediaHub, повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Це наша окопна правда, яка стане, коли вiйна завершиться, новим нашим наративом", – наголосила письменниця Оксана Забужко.

 

 Художник Андрій Єрмоленко переконаний – ми мусимо пам'ятати Майдан:

"Там зароджувалася нинішня армія. Влада вчила нас, як протистояти, як ставати сильнішими, як брати в руки зброю. На Майдані я побачив, як з митців перетворюються на воїнів. На Майдан ми йшли за справжністю. Найлегше сьогодні сказати, що Революція Гідності відбулася для того, щоб змінилися правлячі еліти. Насправді 1 грудня країна вийшла на війну.

Ми вже тоді зрозуміли, що Росія проти нас розпочала війну. Зараз кажуть про розчарування. Ми ж не ображаємося на лікаря, якщо він діагностує в нас хворобу. Майдан поставив діагноз цілій країні. Немає чого зневірюватися, потрібно продовжувати лікувати суспільство".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті та ГО "Фонд збереження історії Майдану" вже записано понад 500 спогадів. Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності".

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представляють у цей самий час у Варшаві.

 

Ця книга – результат півторарічної роботи, розповіла координатор проекту Тетяна Ковтунович.

"Коли Майдан ще стояв, співробітники УІНП ходили туди й записували спогади людей, а з літа 2014-го ми запрошували учасників Революції в Інститут і продовжували фіксувати їхню пам'ять про Революцію Гідності. Назбирали близько 600 спогадів. Книга представляє увесь спектр Майдану".

 

Актор і "голос Майдану" Євген Нищук нагадав:

"Нам завжди дорікали, що незалежність нам легко далася. У 2013-му ми понесли страшні жертви.

Більшість хлопців я знав особисто. Тепер суспільство каже: ми не так живемо. Вибачте, але ці хлопці вмирали не за тарифи на газ. Це була Революція Гідності".

 "Ми побачили суспiльство iнших людей, а можливо перших. Людей з синьо-жовтими стрiчками. Тих, хто посмiхається i прагне кращого", – сказав Павел Боболович.

 Про свій досвід розповіли також Голова УІНП Володимир В’ятрович, народний депутати Юрій Дерев’янко та Ігор Луценко, юрист Дмитро Гузій та інші.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.