Оголошено конкурс на посаду директора Музею Майдану

Український інститут національної пам’яті відповідно до Закону України «Про культуру» оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Документи на участь у конкурсі приймаються з 20 липня 2021 року до 17-00 год 18 серпня 2021 року.

 

ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ

 Кваліфікаційні вимоги:

  •  вища освіта;
  •  стаж роботи у сфері культури не менше трьох років;
  •  володіння державною мовою;
  • досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років;
  • здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім  і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

 Допоміжні критерії під час голосування:

  • післядипломна освіта у галузі управління;
  • ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління;
  • науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
  • досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
  • володіння однією з офіційних мов Європейського Союзу;
  • досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проєктів;
  • схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації;
  • бездоганна ділова репутація.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ КОНКУРСУ

  •  заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
  • автобіографія, що містить прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв'язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
  • копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
  • два рекомендаційні листи довільної форми;
  • мотиваційний лист довільної форми.

Учасник може подати інші документи на свій розсуд, які можуть засвідчити його професійні чи моральні якості.

Відповідальність за достовірність поданої інформації несе кандидат.

Зазначені документи надсилаються на поштову (вул. Липська, 16, м. Київ, 01021) та електронну (uinp@memory.gov.ua) адреси Українського інституту національної пам'яті з позначкою "документи на конкурс "Музей Революції Гідності"". Контактний телефон: (044) 253-15-63.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.