Оголошено конкурс на посаду директора Музею Майдану

Український інститут національної пам’яті відповідно до Закону України «Про культуру» оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Документи на участь у конкурсі приймаються з 20 липня 2021 року до 17-00 год 18 серпня 2021 року.

 

ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ

 Кваліфікаційні вимоги:

  •  вища освіта;
  •  стаж роботи у сфері культури не менше трьох років;
  •  володіння державною мовою;
  • досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років;
  • здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім  і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

 Допоміжні критерії під час голосування:

  • післядипломна освіта у галузі управління;
  • ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління;
  • науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
  • досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
  • володіння однією з офіційних мов Європейського Союзу;
  • досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проєктів;
  • схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації;
  • бездоганна ділова репутація.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ КОНКУРСУ

  •  заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
  • автобіографія, що містить прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв'язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
  • копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
  • два рекомендаційні листи довільної форми;
  • мотиваційний лист довільної форми.

Учасник може подати інші документи на свій розсуд, які можуть засвідчити його професійні чи моральні якості.

Відповідальність за достовірність поданої інформації несе кандидат.

Зазначені документи надсилаються на поштову (вул. Липська, 16, м. Київ, 01021) та електронну (uinp@memory.gov.ua) адреси Українського інституту національної пам'яті з позначкою "документи на конкурс "Музей Революції Гідності"". Контактний телефон: (044) 253-15-63.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.