Музей Майдану оприлюднив програму заходів 20-21 листопада

До Дня Гідності та Свободи 20 і 21 листопада Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану приготував особливу програму

 
З 11 до 18 години в Музеї Майдану відбудуться безкоштовні екскурсії "Назустріч свободі", у рамках яких відвідувачі ознайомляться з хронологією Майдану та його цікавими артефактами, матимуть змогу "пройтися" мапою Майдану і переглянути документальне відео.

Показуватимуть також кіно про Майдан:
▪ 20 листопада, 15:00-17:00 – показ і обговорення фільму "Історія українських Майданів — від протестів на граніті до Революції Гідності" (із серіалу "10 Днів незалежності");
▪ 21 листопада, 14:00-17:00 – презентація документального фільму "Як домовлявся Майдан".

Під час екскурсійного обслуговування необхідно дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану можна також отримати програму заходів до Дня Гідності та Свободи та синьо-жовту стрічку, яку традиційно носимо на згадку про Майдан.

Адреса: майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок, 1-й поверх, Київ.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.