Замість Раднаркомівської - Жон-Мироносиць. У Харкові перейменовано ще 48 вулиць

У Харкові перейменовано ще 48 вулиць.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Кернес, повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Приміром, вулиця Дніпропетровська отримала ім'я Дмитра Вишневецького (того самого "Байди" з Запоріжжя. Вулиця Кіквідзе стала називатися Сосюри, вулиця Крейсера "Аврори" отримала ім'я легендарного історика Петра Тронька.

Нова назва Пролетарської - Святодухівська, нова назва Раднаркомівської - вулиця Жон-Мироносиць. Вулиця Латиських Червоних Стрільців перейменована на вулицю Латиських Стрільців.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Також, згідно з розпорядженням, нові назви отримали три райони міста: Дзержинський став Шевченківським, ЛенінськийХолодногірським, ОрджонікідзевськийІндустріальним.

Ще два райони – Жовтневий і Фрунзенський – зберегли свої назви, що є порушенням декомунізаційного законодавства. В УІНП припускають, що вони будуть перейменовані рішенням Харківської обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, 20 листопада 2015 року на сесії Харківської міської ради були перейменовані 173 вулиці, чотири парки та сквери, а також станція метро.

ТАКОЖ: Результати декомунізації в Харкові. Думка фахівця

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.