Замість Раднаркомівської - Жон-Мироносиць. У Харкові перейменовано ще 48 вулиць

У Харкові перейменовано ще 48 вулиць.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Кернес, повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Приміром, вулиця Дніпропетровська отримала ім'я Дмитра Вишневецького (того самого "Байди" з Запоріжжя. Вулиця Кіквідзе стала називатися Сосюри, вулиця Крейсера "Аврори" отримала ім'я легендарного історика Петра Тронька.

Нова назва Пролетарської - Святодухівська, нова назва Раднаркомівської - вулиця Жон-Мироносиць. Вулиця Латиських Червоних Стрільців перейменована на вулицю Латиських Стрільців.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Також, згідно з розпорядженням, нові назви отримали три райони міста: Дзержинський став Шевченківським, ЛенінськийХолодногірським, ОрджонікідзевськийІндустріальним.

Ще два райони – Жовтневий і Фрунзенський – зберегли свої назви, що є порушенням декомунізаційного законодавства. В УІНП припускають, що вони будуть перейменовані рішенням Харківської обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, 20 листопада 2015 року на сесії Харківської міської ради були перейменовані 173 вулиці, чотири парки та сквери, а також станція метро.

ТАКОЖ: Результати декомунізації в Харкові. Думка фахівця

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.