Російська міністр освіти вважає міфологізацію історії потрібною

Російська міністр освіти Ольга Васильєва вважає, що викладання історії є суб’єктивною річчю і що «без міфологізації» у цій галузі обійтися не можна.

Про це вона заявила у своєму інтерв’ю "Интерфаксу", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

"Я глибоко впевнена, що викладання історії – це річ багато в чому суб’єктивна, вона багато в чому залежить від того, на яких світоглядних позиціях стоїть людина, яка викладає історію", –  сказала Васильєва.

Далі міністр освіти відзначила, що Йосип Сталін у 1930-х роках відновив спадкоємність дореволюційної та радянської історії, що було порушено більшовицькою революцією 1917 року. Разом із тим, радянських диктатор, на її думку, повернув поняття "державного патріотизму".

"Сталін як прагматик прекрасно розумів, що попереду страшна війна і потрібна мобілізації, в тому числі й духовна. Звідси картини в кіно, звідси поеми та фільми про Олксандра Невсього та Івана Грізного", – заявила Васильєва.

Коли журналіст зауважив, що відбувається міфологізація цих історичних постатей, міністр відповіла, що в історії без міфологізації не можна.  

"Розумієте, без героїв, без героїчної подоби історичних персонажів неможна обійтися. Чи ти маленька людина, чи ти доросла, у тебе має бути ідеал, до якого потрібно прагнути", – сказала вона.  

Ольга Васильєва також навела правило, якого дотримуватися француьзкі історики Люсьєн Фавр і Марк Блок із школи "Анналів": "Якщо тобі трапляється факт, який, здається, переверне історичну науку і взагалі все, що було зроблено до тебе, але ти не можеш його нікуди вбудувати – відклади його, тому що його оприлюднення може завдати незворотної шкоди для тих, хто живе поруч із тобою".

"У всьому повинна бути зваженість та обережність", – підкреслила міністр.

На запитання про її думку щодо історії про "28 героїв-панфіловців", начебто загиблих у бою з нацистами біля роз’їзду Дубосєково в листопаді 1941 року, Васильєва відповіла, що тут їй дуже важко говорити, оскільки про це писав її вчитель, радянський історик, керівник Центру воєнної історії Росії Георгій Куманєв.

"А я шаную вчителів. Куманєв вважає цю історію правдивою. Моя позиція така ж, як і в Георгія Олександровича", – додала вона.

Як відомо, згідно з розсекреченими в 2015 році документами Державного архіву Російської Федерації, історію з 28 "панфіловцями" вигадали кореспонденти газети "Красная звезда" в 1941 році.

Нагадаємо, що неодавно міністра культури РФ Володимира Мединського низка академіків РАН звинуватили в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Раніше той же Мединський назвав "закінченими нікчемами" тих, хто оскаржує історію про "панфіловців".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.