Спецпроект

ІЗРАЇЛЬ МОЖЕ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Президія Кнессету включила до порядку денного сесії наступного тижня питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Ініціатором такої пропозиції стала депутат Нава Бокер, передає інформаційна агенція cursorinfo.

"Упродовж багатьох років Кнессет відмовлявся від обговорення Голодомору, не визнаючи його "актом геноциду українського народу" і "актом насилля проти людства, який було спрямовано сталінським режимом на знищення людей". Настав час це змінити", – заявила депутат.

Ідея розробки проекту резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу належить Почесному консулу Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олегові Вишнякову.

Для переконливості консул запросив делегацію ізраїльських парламентів під час їх візиту до Києва в рамках заходів зі вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру  відвідати ще й Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

"Я щасливий бути причетним до такого історичного моменту. Факт того, що ізраїльські парламентарі розуміють потребу ухвалення такої резолюції, робить наші народи ближчими. Ізраїльтяни – єдиний народ, який, як ніхто, розуміє трагедію українців, той умисний геноцид, який було ініційовано сталінським режимом.  Ми поділяємо цей біль разом", – заявив Вишняков.

Нагадаємо, що 26 вересня 2016 року депутати Кнессету відвідали Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" вперше в історії двосторонніх відносин України та Ізраїлю.

Делегація включала: віце-спікера Кнессету, голову депутатської групи дружби Ізраїль-Україна Талі Плоскову, віце-спікерів Наву Бокер і Єхіеля Бара, голову правлячої коаліції Давида Бітана та генерального директора Кнессету Альберта Сахаровича.

Ізраїльська делегація біля Музею Голодомору в Києві. Фото: прес-служба Почесного консульства Ізраїлю в Західному регіоні України

Парламентарям вручили примірники книги польського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна "Радянський геноцид в Україні", а також дослідження Володимира Василенка "Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка".

У своєму виступі від імені ізраїльської делегації Талі Плосков зізналася, що експозиція музею неймовірно вразила депутатів Кнессету.

"Дуже важко знайти слова після того, що ми тут побачили. Нам залишаєтсья тільки шкодувати про ті факти, які ми сьогодні побачили, особливо розгортаючи книги з іменами тисяч людей, яких сьогодні немає", – сказала вона.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.