Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор між суспільством, державою та науковою етикою"

Навколо Національного Музею Голодомору-геноциду розгортається серйозний скандал щодо обчислення кількості жертв Голодомору. Він вийшов далеко за межі наукової спільноти – від імені Музею поширюється інформація, яка не підкріплена верифікованими аргументами та навіть містить відверто неправдиві дані.

Організаторами брифінгу є "Likбез. Історичний Фронт".

 

"Мета нашого брифінгу – пояснити, що насправді відбувається. Ми озвучимо факти свідомої фальсифікації про трагічну подію української історії за участі установи, яка найпринциповіше повинна відстоювати та берегти історичну правду. Піднімемо питання цінності репутації в науковій спільноті та дотримання наукової етики.

Наголошуємо, що це не публічна дискусія і не зведення особистих рахунків. Суперечки через конкретні цифри та обговорення наукових методик – справа академічного середовища. Це – позиція української наукової спільноти та громадських діячів, що обурені спробами спекуляції на національній трагедії, фальсифікаціями та безпідставними звинуваченнями.

За умов інформаційної війни, коли противниками України заперечується сам факт геноциду українського народу, ми не можемо толерувати подібні речі. Адже вони розхитують основи національної безпеки України" - йдеться у повідомленні.


Модератор: Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт".


СПІКЕРИ:

Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи (зум);

Юрій Макаров, журналіст, історик, громадський діяч, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка;

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Дарія Маттінглі, історикиня, викладачка радянської історії в Кембриджському Університеті (зум)

Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, Музей історії міста Києва


Час: 23 грудня, четвер, 12.00


Місце: Український кризовий медіа-центр


Онлайн-трансляція події за посиланням.

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі