Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор між суспільством, державою та науковою етикою"

Навколо Національного Музею Голодомору-геноциду розгортається серйозний скандал щодо обчислення кількості жертв Голодомору. Він вийшов далеко за межі наукової спільноти – від імені Музею поширюється інформація, яка не підкріплена верифікованими аргументами та навіть містить відверто неправдиві дані.

Організаторами брифінгу є "Likбез. Історичний Фронт".

 

"Мета нашого брифінгу – пояснити, що насправді відбувається. Ми озвучимо факти свідомої фальсифікації про трагічну подію української історії за участі установи, яка найпринциповіше повинна відстоювати та берегти історичну правду. Піднімемо питання цінності репутації в науковій спільноті та дотримання наукової етики.

Наголошуємо, що це не публічна дискусія і не зведення особистих рахунків. Суперечки через конкретні цифри та обговорення наукових методик – справа академічного середовища. Це – позиція української наукової спільноти та громадських діячів, що обурені спробами спекуляції на національній трагедії, фальсифікаціями та безпідставними звинуваченнями.

За умов інформаційної війни, коли противниками України заперечується сам факт геноциду українського народу, ми не можемо толерувати подібні речі. Адже вони розхитують основи національної безпеки України" - йдеться у повідомленні.


Модератор: Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт".


СПІКЕРИ:

Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи (зум);

Юрій Макаров, журналіст, історик, громадський діяч, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка;

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Дарія Маттінглі, історикиня, викладачка радянської історії в Кембриджському Університеті (зум)

Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, Музей історії міста Києва


Час: 23 грудня, четвер, 12.00


Місце: Український кризовий медіа-центр


Онлайн-трансляція події за посиланням.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.