Спецпроект

ІЗРАЇЛЬ МОЖЕ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Президія Кнессету включила до порядку денного сесії наступного тижня питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Ініціатором такої пропозиції стала депутат Нава Бокер, передає інформаційна агенція cursorinfo.

"Упродовж багатьох років Кнессет відмовлявся від обговорення Голодомору, не визнаючи його "актом геноциду українського народу" і "актом насилля проти людства, який було спрямовано сталінським режимом на знищення людей". Настав час це змінити", – заявила депутат.

Ідея розробки проекту резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу належить Почесному консулу Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олегові Вишнякову.

Для переконливості консул запросив делегацію ізраїльських парламентів під час їх візиту до Києва в рамках заходів зі вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру  відвідати ще й Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

"Я щасливий бути причетним до такого історичного моменту. Факт того, що ізраїльські парламентарі розуміють потребу ухвалення такої резолюції, робить наші народи ближчими. Ізраїльтяни – єдиний народ, який, як ніхто, розуміє трагедію українців, той умисний геноцид, який було ініційовано сталінським режимом.  Ми поділяємо цей біль разом", – заявив Вишняков.

Нагадаємо, що 26 вересня 2016 року депутати Кнессету відвідали Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" вперше в історії двосторонніх відносин України та Ізраїлю.

Делегація включала: віце-спікера Кнессету, голову депутатської групи дружби Ізраїль-Україна Талі Плоскову, віце-спікерів Наву Бокер і Єхіеля Бара, голову правлячої коаліції Давида Бітана та генерального директора Кнессету Альберта Сахаровича.

Ізраїльська делегація біля Музею Голодомору в Києві. Фото: прес-служба Почесного консульства Ізраїлю в Західному регіоні України

Парламентарям вручили примірники книги польського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна "Радянський геноцид в Україні", а також дослідження Володимира Василенка "Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка".

У своєму виступі від імені ізраїльської делегації Талі Плосков зізналася, що експозиція музею неймовірно вразила депутатів Кнессету.

"Дуже важко знайти слова після того, що ми тут побачили. Нам залишаєтсья тільки шкодувати про ті факти, які ми сьогодні побачили, особливо розгортаючи книги з іменами тисяч людей, яких сьогодні немає", – сказала вона.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".