Спецпроект

АНОНС: Зустріч із 90-річним свідком Голодомору в Києві

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує на зустріч із свідком Голодомору Миколою Павловичем Онищенком.

У 1933-му йому було тільки 7 років, але донині, незважаючи на свій 90-річний вік, Микола Онищенко пам’ятає на смак сурогатну випічку, страх і відчай на обличчях односельців. 

Микола Павлович пережив Голодомор в селі Роза, на околиці Бердянська. І це був тільки початок, бо про його життя насправді можна знімати фільм. Бо потім були – Друга світова, концтабори…

Та, незважаючи на це, він здобув кілька вищих освіт, вчене звання, і найголовніше, навіть евакуація з окупованого Луганська в 2014-му не забрали в нього жаги до життя та прагнення зробити світ кращим.

В 2016 році виповнюються 83-ті роковини, як було вчинено геноцид української нації. З кожним роком зменшуються наші шанси почути живі історії людей, які пережили Голодомор. Перед нами важливе завдання віднайти і зберегти людську пам'ять про страшні події 1932-1933 років. 

 

18 листопада, 14.00 

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3)

Контакти: (044) 254-45-12, memoholod@ukr.net

Вхід вільний 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.