Які пам’ятні дати і ювілеї відзначатиме Україна у 2022 році

Верховна Рада України визначила пам’ятні дати і ювілеї, що відзначатимуться на державному рівні у 2022.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату ВР.

 

17 грудня парламент ухвалив постанову про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках (№6406). Ініціаторами постанови стали народні депутати – члени Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.


Відповідно до постанови, у 2022 році на державному рівні відзначатимуться:

100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру "Березіль" (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка (1922);

80 років із часу створення Української Повстанської Армії (1942);

25 років із часу польоту у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (19.11–05.12.1997);

14 січня – 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882–1972), церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога;

2 лютого – 210 років із дня народження Євгена Гребінки (1812–1848), письменника, педагога, видавця, громадського діяча;

18 лютого – 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса (1952–2004), історика, політолога, громадського діяча, дослідника Голодомору 1932–1933 років в Україні;

21 березня – 160 років із дня народження Миколи Пимоненка (1862–1912), художника, педагога;

22 березня – 180 років із дня народження Миколи Лисенка (1842–1912), композитора, педагога, хорового диригента, етнографа, громадського діяча;

30 березня – 130 років із дня народження Стефана Банаха (1892–1945), вченого, математика, одного із засновників сучасного функціонального аналізу;

15 квітня – 200 років із дня народження Юрія Шкрібляка (1822–1884), різьбяра, основоположника гуцульського різьблення по дереву; травня – 140 років із дня народження Кирила Стеценка (1882–1922), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча;

17 квітня – 140 років із дня народження В'ячеслава Липинського (1882–1931), історика, соціолога, державного та політичного діяча, публіциста, теоретика українського консерватизму, основоположника державницького напряму історіографії та політології, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;

1 червня – 120 років із дня народження Зої Гайдай (1902–1965), оперної та камерної співачки, педагогині;

17 червня – 140 років із дня народження Ігоря Стравінського (1882–1971), композитора, диригента;

12 липня – 130 років із дня народження Бруно Шульца (1892–1942), письменника, художника;

15 липня – 130 років із дня народження Мілени Рудницької (Лисяк-Рудницької) (1892–1976), громадської та політичної діячки, журналістки, письменниці, педагогині, голови центральної управи Союзу Українок;

9 серпня – 170 років із дня народження Варвари Ханенко (1852–1922), меценатки, колекціонерки творів мистецтва, музейної діячки;

30 серпня – 100 років із дня народження Павла Глазового (1922–2004), поета, гумориста, сатирика;

23 вересня – 150 років із дня народження Соломії Крушельницької (1872–1952), оперної співачки, громадської діячки, педагогині;

25 вересня – 90 років із дня народження Анатолія Солов'яненка (1932–1999), оперного співака, громадського діяча, Героя України;

10 жовтня – 130 років із дня народження Михайла Кравчука (1892–1942), вченого, математика, академіка, репресованого;

21 жовтня – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672–1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника "Конституції Пилипа Орлика";

30 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Бойчука (1882–1937), художника-монументаліста, графіка;

2 листопада – 120 років із дня народження Сергія Лебедєва (1902–1974), вченого, електротехніка, розробника перших у континентальній Європі електронних обчислювальних машин МЕОМ, академіка;

4 листопада – 150 років із дня народження Богдана Лепкого (1872–1941), письменника, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського діяча;

14 листопада – 110 років із дня народження Андрія Малишка (1912–1970), поета, перекладача, літературного критика;

19 листопада – 100 років із дня народження Юрія Кнорозова (1922–1999), вченого, історика, етнографа, дослідника культури майя, мовознавця;

3 грудня – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722–1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога;

7 грудня – 130 років із дня народження Олени Степанів (1892–1963), військової та громадської діячки, географині, історикині, репресованої, учасниці боротьби за незалежність України у ХХ столітті;

18 грудня – 130 років із дня народження Миколи Куліша (1892–1937), драматурга, громадського діяча, публіциста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

31 грудня – 130 років із дня народження Михайла (Михайля) Семенка (1892–1937), поета-футуриста, журналіста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого та інших.


Дні пам'яті у 2022 році:

75-ті роковини проведення польською комуністичною владою акції "Вісла" – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.–12.08.1947, День пам'яті – 28.04.2021);

75-ті роковини від початку проведення радянськими карально-репресивними органами операції "Захід" – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947);

50-ті роковини від початку "великого погрому" – операції КҐБ "Блок" проти українських дисидентів (12.01.1972).


Дні пам'яті:

90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.