Спецпроект

Парламент просить світ визнати Голодомор геноцидом

Верховна Рада ухвалила постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

За відповідну постанову проголосували  233 депутати, повідомляє "Українська правда". Авторами постанови є депутати Микола Княжицький, Ганна Гопко та Вікторія Сюмар.

За словами Княжицького, документ не лише узгоджений з МЗС, а і винесений на проханням МЗС, яке просило прийняти документ, щоб дати директиви послам для активізації визнання голодомору геноцидом.

"Верховна Рада звертається до держав світу визнати Голодомор 1932—1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу", — сказано в заяві.

Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Деякі іноземні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства мільйонів людей. Ми їх сьогодні називаємо Людьми правди.

Це журналісти, громадські діячі, митці, політики демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті в вільній пресі, інші — описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.

Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна.

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників із Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню.

Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому Україна потребує слова правди, щоб світ знав.

Крім того ВР висловлює глибоку подяку усіх тим, хто проривав вибудовану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, усім тим, хто зберігав пам’ять про трагедію, яку пережив Український народ і усім тим, хто по крупинках відновлював правду про Голодомор.

Верховна Рада України також висловлює подяку усім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу у протистоянні із агресором, висловлює подяку усім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості.

"Наша спільна пам’ять про злочини минулого є запорукою їх не повторення у майбутньому!" — резюмується в заяві.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.