АНОНС: У День Cоборності відкриють меморіальну дошку Євгену Коновальцю в Києві

Пам’ятний знак відкриють у будинку, де розташовувалися казарми Січових стрільців на вулиці названій їхнім іменем.

Про це інформує Український інститут національної пам’яті.

 

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький.

У  відкритті візьмуть участь:

  • Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів;
  • Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко;
  • Міністр культури України Євген Нищук;
  • Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович;
  • Заступник Голови Адміністрації Президента України Ростислав Павленко;
  • Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.

Під час відкриття відбудеться освячення дошки духовенством УПЦ КП та УГКЦ, а також музичний виступ заслуженого артиста України Тараса Компаніченка.

Неділя, 22 січня, 12.00

Місце:  Київ, вулиця Січових Стрільців, 24

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.