Спецпроект

АНОНС: Стартує просвітницька програма "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття"

30 березня 2017 року під час прес-конференції в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття".

У межах програми започатковується суспільно вагомий проект "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років".

Організатори закликають громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого електронного реєстру.

Програму загалом і проект ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомру (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій.

Учасники прес-конференції:

  • Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук.
  • Євстратій (Зоря), представник Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
  • Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Леся Онишко, Віталій Огієнко, координатори проекту HREC in Ukraine "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років", кандидати історичних наук.

30 березня, четвер,14.00.

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), Зала 2.

Телефон для довідок: + 38 044-389-77-77, + 38 050-330-75-55.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.