Спецпроект

АНОНС: Стартує просвітницька програма "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття"

30 березня 2017 року під час прес-конференції в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття".

У межах програми започатковується суспільно вагомий проект "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років".

Організатори закликають громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого електронного реєстру.

Програму загалом і проект ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомру (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій.

Учасники прес-конференції:

  • Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук.
  • Євстратій (Зоря), представник Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
  • Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Леся Онишко, Віталій Огієнко, координатори проекту HREC in Ukraine "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років", кандидати історичних наук.

30 березня, четвер,14.00.

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), Зала 2.

Телефон для довідок: + 38 044-389-77-77, + 38 050-330-75-55.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.